Цінності та орієнтири українського «покоління Z»: нове дослідження

.

22 листопада 2017 року відбулася презентація результатів всеукраїнського опитування «Українське «покоління Z»: цінності та орієнтири».

 Дослідження здійснене Центром «Нова Європа» спільно з GfK Ukraine за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта.

За словами організаторів, ця праця є однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої української молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності України.

Окрім широкого спектру охоплених тем –Â від родини і дозвілля до зовнішньої політики – це опитування має деякі темпоральні й методологічні особливості. Зосереджуючись на молоді віком 14-29 років, воно є зрізом одночасно кількох поколінь – покоління Y, яке охоплює народжених з початку 80-х до початку 90-х (найстарші опитані в цьому дослідженні народилися у 1987-1988 роках) і покоління Z, тобто тих, хто народився між ранніми дев’яностими та серединою двохтисячних.

Методологічно це дослідження належить до серії опитувань, які за підтримки Фонду Фрідріха Еберта вже проводилися на Балканах, у країнах Південного Кавказу та Центральної Азії.Українське дослідження є шістнадцятим із цієї низки.

Хоча ці поколінневі категорії є універсальними для західного світу в цілому, в українському контексті вони набувають додаткових значень – це і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший; ті, хто брав участь або був свідком двох революцій української модерної історії (Помаранчевої і Революції гідності), і ті, хто під час обох подій був іще дитиною. Варто зауважити, що в цьому віковому діапазоні станом на 1 січня 2017 року опинилося майже 8 млн. осіб, а це фактично п’ята частина населення країни.

УсіÂ опитування спираються на методологію дослідження «Shell Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає молодь законодавство України. Ця обставина накладає певні обмеження на можливі порівняння та паралелі з попередніми опитуваннями в Україні, однак водночас відкриває можливості для цінних порівнянь та узагальнень між країнами та регіонами-учасниками опитування.

Так, відповідно до результатів дослідження, серед найбільших страхів молодих українців – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).

Українська молодь здебільшого не цікавиться політикою. Лише для 13% політика України на загальнонаціональному рівні є цікавою та дуже цікавою. Бути політично активним важливо для кожного п’ятого українця. Опитування засвідчило, що рівень недовіри до політичних лідерів серед молоді є рекордним – їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%).

За результатами опитування, лише третина молоді (29%) довіряє ЄС, майже стільки ж (28%) не довіряє і 31% — ані довіряє, ані не довіряє.

Щодо сучасного стану конфлікту на Сході країни, опитування показало, що більшість молодих українців (61%) вважає, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України. На Україну таку відповідальність покладають лише 5%. Однак, організатори зауважують, що саме на Півдні й Сході кількість тих, хто не відповів на це запитання фактично рекордна – 51% і 58% відповідно.

Із найбільш оптимістичних результатів цього опитування, радує те, що переважна більшість молодих українців (72%) не мають планів емігрувати з України. Крім того, така ж переважна більшість молоді переконана, що за 10 років вони житимуть в Україні краще, ніж сьогодні, як і українське суспільство в цілому. Тобто, того рівня зневіри у своєму майбутньому і майбутньому України, який спостерігався, скажімо, напередодні Революції гідності принаймні серед молодих людей не спостерігається. І у традиційному українському змаганні «зневіри проти віри» перемагає перемагає поки «віра».

До відома

Опитування проведено у липні-серпні 2017 року. Вибірка складає 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту (без урахування населення АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської області).

Опитування проведено методом особистого інтерв’ю вдома у респондента. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також було проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.

Як часто ви відвідуєте нас?