Нарада з обговорення проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту»

.

7 червня 2018 року о 10-00 в ауд. 205 нашого університету під егідою ЦК Профспілки працівників освіти і науки України відбудеться нарада з


обговорення проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо зміни системи управління закладами вищої освіти», реєстраційний № 8385 від 18.05.2018, внесеного народними депутатами України Співаковським О.В. та іншими.


Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо зміни системи управління закладами вищої освіти наведена нижче:

Зміст положення (норми) чинного акту законодавства

Зміст відповідного положення (норми)проекту акту

Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти

 

4. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до:

1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти;

2) діяльності та повноважень вченої ради;

3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення;

4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників;

6) реалізації прав і обов’язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.

Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти

4. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливий порядок і вимоги щодо:

1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти;

2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування;

3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;

4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;

5) освітніх програм  у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

6) заміщення вакантних посад педагогічних,    науково-педагогічних та наукових працівників;

7) реалізації прав і обов’язків педагогічних,    науково-педагогічних та наукових працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

8) відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів, слухачів, ад’юнктів, аспірантів, докторантів,    які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

9) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

Акти, передбачені у пунктах 7 – 9 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 34. Керівник закладу вищої освіти

 

1. Безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом  закладу вищої освіти.

2. Керівник є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

3. Керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень:

1) організовує діяльність закладу вищої освіти;

2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис;

3) видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення;

4) відповідає за результати діяльності закладу вищої освіти перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);

5) є розпорядником майна і коштів;

6) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;

7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;

8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

9) визначає функціональні обов’язки працівників;

10) формує контингент осіб, які навчаються у закладі вищої освіти;

11) відраховує з закладу вищої освіти та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, установлених цим Законом;

12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

13) контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

14) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

15) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу вищої освіти;

16) сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів, громадських організацій, які діють у закладі вищої освіти;

17) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу вищої освіти, створює належні умови для занять масовим спортом;

18) спільно з виборними органами первинних організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування закладу вищої освіти правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;

19) здійснює інші передбачені статутом повноваження.

4. Керівник закладу вищої освіти відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у закладі вищої освіти, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

5. Керівник закладу вищої освіти щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти.

Керівник зобов’язаний оприлюднювати щорічний звіт про свою діяльність на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти.

6. Керівник закладу вищої освіти відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів.

7. Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), військового навчального підрозділу закладу вищої освіти визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей заклад вищої освіти, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8. Після виходу на пенсію з посади керівника закладу вищої освіти особа, яка працювала на цій посаді не менш як 10 років підряд, може бути призначена радником керівника закладу вищої освіти на громадських засадах або за рахунок власних надходжень закладу вищої освіти в порядку, визначеному статутом закладу вищої освіти.

Стаття 34. Керівник закладу вищої освіти

1. Вищою посадовою особою закладу вищої освіти є його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу вищої освіти визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

2. Керівник є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

3. Керівник закладу вищої освіти відповідає за провадження та результати    освітньої, наукової, науково-технічної, інноваційної та економічної діяльності у закладі вищої освіти, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

4. Керівник закладу вищої освіти:

1) організовує діяльність закладу вищої освіти;

2) затверджує структуру і штатний розпис закладу вищої освіти;

3) видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення;

4) відповідає за результати діяльності закладу вищої освіти перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);

5) є розпорядником майна і коштів;

6) укладає договори;

7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;

8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

9) затверджує посадові інструкції працівників;

10) формує контингент осіб, які навчаються у закладі вищої освіти;

11) у встановленому цим законом порядку  відраховує з закладу вищої освіти та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти;

12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

13) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

14) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу вищої освіти;

15) сприяє та створює умови для діяльності органів громадського самоврядування, організацій профспілок, які діють у закладі вищої освіти;

16) спільно з виборними органами первинних організацій профспілок закладу вищої освіти подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування закладу вищої освіти правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;

17) несе відповідальність за реалізацію стратегії розвитку закладу вищої освіти;

18) подає на погодження вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту закладу вищої освіти та змін до нього;

19) може звертатися до Наглядової ради із обґрунтованим поданням про дострокове припинення повноважень вченої ради закладу вищої освіти;

20) здійснює управління економічною діяльністю закладу вищої освіти;

21) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису);

22) контролює дотримання підрозділами закладу вищої освіти штатно-фінансової дисципліни;

23) сприяє формуванню здорового способу життя у закладі вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу вищої освіти, створює належні умови для занять масовим  спортом;

24) здійснює інші передбачені статутом повноваження.

Повноваження, передбачені підпунктами 20 - 23 частини четвертої цієї статті, можуть делегуватися фінансовому директорові у разі введення такої посади.

5. Керівник закладу вищої освіти щороку звітує перед наглядовою радою та вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти.

Керівник зобов’язаний оприлюднювати щорічні звіти про діяльність закладу вищої освіти на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти.

6. Керівник закладу вищої освіти відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам, посадовим особам, які входять до складу виконавчого органу, а також керівникам структурних підрозділів.

7. Особливості управління, здійснення повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), військового навчального підрозділу закладу вищої освіти визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей заклад вищої освіти, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття відсутня

Стаття 34-1. Виконавчий орган закладу вищої освіти

1. Виконавчий орган (адміністративна рада, ректорат, рада директорів тощо) – це постійно діючий  колегіальний орган управління закладу вищої освіти, склад якого формується керівником закладу вищої освіти та затверджується його  наказом.

2. Головою виконавчого органу є керівник закладу вищої освіти.

До складу виконавчого органу в обов’язковому порядку входять:

заступники керівника закладу вищої освіти;

фінансовий директор закладу вищої освіти (у разі введення такої посади);

До складу виконавчого органу за рішенням керівника можуть входити    керівники структурних підрозділів закладу вищої освіти та науково-педагогічні, наукові працівники (за їх згодою), які працюють у цьому закладі вищої освіти на постійній основі.

Керівник або уповноважений представник виконавчого органу студентського самоврядування закладу  вищої освіти має право брати участь в засіданнях виконавчого органу.

3. Призначений виконувачем обов’язків керівника в порядку антикризового менеджменту має право на формування виконавчого органу.

4. Після звільнення керівника закладу вищої освіти, заступники керівника та фінансовий директор продовжують виконання своїх повноважень, але не довше ніж три місяці з дня призначення нового керівника закладу вищої освіти.

5. Виконавчий орган:

1) координує діяльність структурних підрозділів закладу вищої освіти;

2) забезпечує дотримання законодавства, статуту закладу вищої освіти, виконання рішень вищого органу громадського самоврядування, вченої ради закладу вищої освіти, наказів і розпоряджень керівника закладу вищої освіти;

3) готує та подає пропозиції з питань, пов’язаних з організаційним, матеріальним, фінансовим забезпеченням статутної діяльності закладу вищої освіти, погоджує фінансовий план (кошторис) закладу вищої освіти;

4) готує проекти рішень з питань утворення, реорганізації та ліквідації структурних підрозділів закладу;

5) готує та подає пропозиції щодо удосконалення роботи закладу вищої освіти;

6) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах;

7) розробляє стратегію розвитку закладу вищої освіти;

8) здійснює інші повноваження, передбачені законом та статутом закладу вищої освіти.

Рішення виконавчого органу можуть вводитися в дію наказами керівника.

Стаття відсутня

 

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 


 

 

 


 

 

Стаття 34-2. Фінансовий директор

1. За рішенням керівника у закладі вищої освіти може бути введена посада фінансового директора.

2. Фінансовий директор закладу вищої освіти відповідає за:

фінансове забезпечення реалізації стратегії розвитку, освітніх і наукових проектів, діяльності підрозділів закладу вищої освіти;

результати економічної діяльності;

стан, збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

3. Фінансовий директор є членом виконавчого органу закладу вищої освіти.

4. У підпорядкуванні фінансового директора знаходяться  бухгалтерія,  підрозділи, на які покладені функції щодо  планово-фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності закладу вищої освіти, а також, за рішенням керівника – підрозділи, на які покладені функції щодо  юридичного, кадрового забезпечення діяльності закладу вищої освіти та інші адміністративно-господарські підрозділи.

5. Фінансовий директор в межах наданих йому повноважень:

1) вирішує питання економічноїÂ  діяльності закладу вищої освіти;

2) забезпечує виконання рішень вченої ради і виконавчого органу;

3) розробляє і подає на погодження виконавчого органу і затвердження наглядовою радою фінансовий план (кошторис) закладу вищої освіти;

4) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису) закладу вищої освіти;

5) контролює дотримання всіма підрозділами штатної та фінансової дисципліни;

6) здійснює безпосереднє управління фінансовими та матеріальними активами закладу вищої освіти та розпорядження його майновими правами;

7) укладає і розриває договори з питань, віднесених до його компетенції, затверджує фінансові документи;

8) очолює тендерний комітет закладу вищої освіти;

9) сприяє формуванню здорового способу життя  у закладі вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу вищої освіти, створює належні умови для занять масовим спортом;

10) готує та подає на розгляд виконавчого органу пропозиції щодо розміщення фінансових надходжень закладу вищої освіти в банківських установах або у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

11) звітує перед вченою радою та наглядовою радою закладу вищої освіти про виконання фінансового плану;

12) забезпечує оприлюднення звітів, що стосуються виконання фінансового плану та матеріального забезпечення закладу вищої освіти, іншу відповідну документацію на офіційному сайті закладу;

13) здійснює інші передбачені статутом повноваження.

6. Фінансовий директор призначається на посаду керівником за погодженням вченої ради та наглядової ради закладу вищої освіти.

Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, кафедри

 

1. Керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом - директор (начальник), які не можуть перебувати на цих посадах більш як два строки.

2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту).

3. Декан (начальник) факультету, директор (начальник) навчально-наукового інституту можуть делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються положенням про факультет (навчально-науковий інститут), яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

4. Декан (начальник) факультету, директор (начальник) навчально-наукового інституту видають розпорядження щодо діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу факультету (навчально-наукового інституту) і можуть бути скасовані керівником закладу вищої освіти, якщо вони суперечать законодавству, статуту закладу вищої освіти чи завдають шкоди інтересам закладу вищої освіти.

5. Керівництво військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами державного органу, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

6. Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.

Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Керівник закладу вищої освіти укладає з керівником кафедри контракт.

7. Керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів.

Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, кафедри

1. Керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом - директор (начальник).

2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту).

3. Повноваження керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються положенням про факультет (навчально-науковий інститут), яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам.

4. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) в межах своїх повноважень видає розпорядження щодо діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу факультету (навчально-наукового інституту) і можуть бути скасовані керівником закладу вищої освіти.

5. Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.

Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом  таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри (крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти). Керівник закладу вищої освіти (крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) укладає з керівником кафедри контракт.

Повноваження керівника кафедри визначаються положенням про кафедру, яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Стаття 36. Вчена рада

1. Вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.

2. Вчена рада закладу вищої освіти:

1) визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності закладу вищої освіти;

2) розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту закладу вищої освіти, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;

3) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт закладу вищої освіти;

4) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

5) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах;

6) ухвалює за поданням керівника закладу вищої освіти рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;

7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;

8) затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;

9) ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;

10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;

11) ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

12) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;

13) присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

14) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;

14-1) приймає остаточні рішення про визнання документів про вищу освіту, виданих закладами вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, під час зарахування вступників на навчання;

15) має право вносити подання про відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, передбачених законодавством, статутом закладу вищої освіти, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти;

16) розглядає інші питання діяльності вищого закладу вищої освіти відповідно до його статуту.

3. Вчену раду закладу вищої освіти очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради закладу вищої освіти, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради закладу вищої освіти входять за посадами керівник закладу вищої освіти, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників закладу вищої освіти, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників закладу вищої освіти і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, керівники виборних органів первинних профспілкових організацій студентів та аспірантів, керівники органів студентського самоврядування закладу вищої освіти відповідно до квот, визначених статутом вищого закладу вищої освіти.

Вибори до складу вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.

4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники закладу вищої освіти і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).

5. Виборні представники з числа працівників закладу вищої освіти обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа студентів (курсантів) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

6. Рішення вченої ради закладу вищої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу вищої освіти.

7. У закладі вищої освіти можуть бути утворені вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою закладу вищої освіти відповідно до статуту вищого закладу вищої освіти. Вчена рада закладу вищої освіти може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів. Склад відповідних вчених рад формується на засадах, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті.

Стаття 36. Вчена рада (сенат) закладу вищої освіти

1. Вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п’яти робочих днів з дня формування нового складу вченої ради.

2. Вчена рада закладу вищої освіти:

1) погоджує стратегію розвитку і закладу вищої освіти;

2) визначає пріоритети освітньої, наукової та інноваційної діяльності закладу вищої освіти;

3) розробляє спільно з виконавчим органом проект статуту закладу вищої освіти, а також пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нього;

4) погоджує проект фінансового плану закладу вищої освіти та розглядаєÂ  річний фінансовий звіт закладу вищої освіти;

5) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) спільно з виконавчим органом ухвалює за поданням керівника закладу вищої освіти рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;

7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр, професорів, керівників науково-дослідних лабораторій(центрів), директора бібліотеки;

8) погоджує призначення керівників освітніх програм;

9) затверджує освітні програми закладу вищої освіти;

10) затверджує положення з організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;

11) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;

12) ухвалює основніÂ  напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

13) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;

14) присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

15) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;

16) визначає порядок визнання документів про вищу освіту, виданих закладами вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, а також іноземними закладами вищої освіти, під час зарахування вступників на навчання;

17) має право вносити подання про відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, передбачених законодавством, статутом закладу вищої освіти, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти;

18) погоджує кандидатуру кандидата на посаду фінансового директора (у разі введення такої посади);

19) розглядає інші питання діяльності закладу вищої освіти відповідно до його статуту.

3. Вчену раду закладу вищої освіти очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради закладу вищої освіти, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання.

Вчену раду не може очолювати керівник закладу вищої освіти або член його виконавчого органу.

До складу вченої ради входять виборні представники з числа науково-педагогічних, наукових працівників, які мають наукові ступені та/або вчені чи почесні звання та працюють у відповідному закладі освіти за основним місцем роботи, і докторантів; виборні представники осіб, які навчаються у закладі вищої освіти, відповідно до квот, визначених статутом закладу вищої освіти.

Представники науково-педагогічних, наукових працівників, докторантів обираються на строк повноважень вченої ради, а представники осіб, які здобувають освіту у закладі вищої освіти обираються терміном на один рік.

4. Не менш як 15 відсотків складу вченої ради повинні становити виборні представники з числа студентів (курсантів).

5. Виборні представники до складу вченої ради обираються:

1) з числа науково-педагогічних,  наукових працівників, докторантів закладу вищої освіти – шляхом прямих таємних виборів у структурних підрозділах, у яких вони працюють;

2) з числа студентів (курсантів) – вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти;

3) з числа аспірантів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів – загальними зборами відповідних учасників освітнього процесу.

Вибори до складу вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.

Порядок проведення виборів (у тому числі проміжних) та відкликання представників, обраних до вченої ради, встановлюється статутом закладу вищої освіти, крім порядку проведення виборів та відкликання представників студентів (курсантів), який встановлюється положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

6. Рішення вченої ради, прийняті в межах чинного законодавства, є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу і виконавчим органом закладу вищої освіти.

Рішення вченої ради підписуються головою та секретарем і набувають чинності з моменту їх прийняття.

7. У закладі вищої освіти можуть бути утворені вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою закладу вищої освіти відповідно до статуту закладу вищої освіти. Вчена рада закладу вищої освіти може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів.

Порядок формування складу і діяльність відповідних вчених рад відбувається на засадах, визначених статутом закладу вищої освіти з урахуванням частин третьої і четвертої цієї статті.

Стаття 37. Наглядова рада

 

  1. 1. Наглядова рада закладу вищої освіти створюється за рішенням засновника (засновників) для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення.

2. Наглядова рада закладу вищої освіти сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу вищої освіти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу вищої освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо.

3. Члени наглядової ради мають право:

брати участь у роботі вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти з правом дорадчого голосу;

брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу вищої освіти та контролювати її виконання;

сприяти залученню додаткових джерел фінансування;

аналізувати та оцінювати діяльність закладу вищої освіти та його керівника;

контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу вищої освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу вищої освіти;

вносити засновнику закладу вищої освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, визначених законом;

здійснювати інші права, визначені установчими документами закладу вищої освіти.

4. Наглядова рада має право вносити вищому колегіальному органу громадського самоврядування та/або засновнику (засновникам) закладу вищої освіти подання про відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, передбачених законодавством, статутом закладу вищої освіти, контрактом.

5. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу вищої освіти. До складу наглядової ради не можуть входити здобувачі вищої освіти та працівники закладу вищої освіти.

Стаття 37. Наглядова рада

1. Наглядова рада закладу вищої освіти утворюється засновником у складі 7 осіб строком на 5 років, які можуть бути призначеними повторно не більше двох разів.

2. Членом наглядової ради може бути особа, яка має професійний досвід і авторитет у галузі чи сфері своєї діяльності.

Членом наглядової ради не може бути особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України “Про очищення влади”.

До складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу вищої освіти та здобувачі вищої освіти цього закладу.

3. Наглядова рада закладу вищої освіти сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу вищої освіти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу вищої освіти тощо.

4. Наглядова рада закладу вищої освіти має повноваження:

1) затверджувати стратегію розвитку закладу вищої освіти;

2) здійснювати контроль за дотриманням статуту закладу вищої освіти;

3) здійснювати контроль за дотриманням законності та  організаційним забезпеченням виборів керівника закладу вищої освіти;

4) надавати висновки на проекти стратегій  розвитку закладу вищої освіти, поданих претендентами на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади керівника закладу вищої освіти не пізніше, ніж за 20 днів до дня голосування;

5) у разі відсутності кандидата, який набрав  не менше двох третин  голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, надавати обґрунтовані пропозиції засновнику (засновникам), або уповноваженому ним органу (особі) укласти контракт з одним з кандидатів, який набрав не менше 25 відсотків голосів, осіб, які мають право брати участь у виборах, або оголосити вибори такими, що не відбулися;

6) погоджувати кандидатуру фінансового директора (у випадку введення такої посади), поданої керівником закладу вищої освіти;

7) здійснювати контроль за економічною діяльністю закладу вищої освіти;

8) погоджувати статути ендавментів, підприємств та установ, в яких заклад вищої освіти є засновником чи співзасновником;

9) затверджувати річний бюджет (фінансовий план, кошторис) закладу вищої освіти та звіт про його виконання;

10) затверджувати щорічні звіти керівника закладу вищої освіти про реалізацію стратегіїÂ  розвитку;

11) затверджувати щорічні звіти фінансового директора (у випадку введення такої посади) про економічну діяльність закладу вищої освіти;

12) ініціювати проведення зовнішнього аудиту діяльності закладу вищої освіти;

13) відстежувати та урегульовувати потенційний конфлікт інтересів в діяльності керівника закладу вищої освіти відповідно до законодавства;

14) надавати згоду на передання в оренду, внесення до статутного капіталу заснованої закладом вищої освіти  установи, підприємства, організації, відчуження у визначених законодавством випадках  майна закладу вищої освіти вартістю понад 1000 мінімальних заробітних плат;

15) розглядати заяви і скарги з питань виборів керівника закладу вищої освіти;

16) здійснювати інші повноваження, визначені статутними документами закладу вищої освіти.

5. Наглядова рада має право вносити засновнику (засновникам) закладу вищої освіти подання про відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, передбачених законодавством, статутом закладу вищої освіти, контрактом.

6. Наглядова рада має право за обґрунтованим поданням  керівника закладу вищої освіти приймати рішення щодо дострокового припинення повноважень вченої ради закладу вищої освіти та упродовж місяця оголошує її позачергові вибори.

7. Склад наглядової ради формується на таких засадах:

1) чотири члени делегуються засновником;

2) один член делегується Радою міністрів Автономної республіки Крим, відповідними обласними, Київською    та  Севастопольською  міськими державними  адміністраціями за місцем знаходження закладу вищої освіти державної форми власності, а також центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки – щодо закладу вищої освіти комунальної форми власності;

3) один член делегується органом місцевого самоврядування за місцем знаходження закладу вищої освіти;

4) один член делегується Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

Голова вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти має право бути присутнім на засіданнях наглядової ради.

8. Порядок роботи наглядової ради визначається статутом закладу вищої освіти. Наглядова рада закладу вищої освіти у своїй діяльності керується принципом прозорості і підзвітності. Протоколи, відео-трансляції та/або стенограми засідань наглядової ради оприлюднюються на офіційному сайті закладу вищої освіти протягом тижня з дня відповідного засідання.

9. Порядок визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад закладів вищої освіти державної та комунальної форми власності затверджується Кабінетом Міністрів України.

10. Засновник має право достроково припинити повноваження наглядової ради. Суб’єкти, які делегували відповідних членів наглядової ради мають право відкликати делегованих ними членів.

Стаття 38. Робочі та дорадчі органи

 

1. Для вирішення поточних питань діяльності закладу вищої освіти утворюються робочі органи - ректорат, деканати, приймальна комісія, адміністративна рада тощо.

2. З метою вироблення стратегії та напрямів провадження освітньої та/або наукової діяльності закладу вищої освіти керівник закладу вищої освіти має право утворювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи (раду роботодавців, раду інвесторів, раду бізнесу, студентську, наукову раду тощо), якщо інше не передбачено статутом закладу вищої освіти.

3. Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються вченою радою закладу вищої освіти відповідно до статуту закладу вищої освіти.

 

Стаття 38. Робочі та дорадчі органи

1. Для вирішення поточних питань діяльності закладу вищої освіти утворюються робочі органи - деканати, приймальна комісія тощо.

2. З метою вироблення стратегії та напрямів провадження освітньої та/або наукової діяльності закладу вищої освіти керівник закладу вищої освіти має право утворювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи (раду роботодавців, раду інвесторів, раду бізнесу, наукову раду тощо), якщо інше не передбачено статутом закладу вищої освіти.

3. Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються виконавчим органом закладу вищої освіти відповідно до статуту закладу вищої освіти.

4. До складу робочих органів закладу вищої освіти з питань, які безпосередньо стосуються здобувачів вищої освіти, за поданням органів студентського самоврядування включаються представники з числа студентів (курсантів).

Стаття 39. Органи громадського самоврядування закладів вищої освіти

 

1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа студентів (курсантів).

2. Порядок скликання і прийняття рішень вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом закладу вищої освіти.

3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу закладу вищої освіти. При цьому не менш як 75 відсотків складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладу вищої освіти, які працюють у цьому закладі на постійній основі, і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

4. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше одного разу на рік.

5. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:

1) погоджує за поданням вченої ради закладу вищої освіти статут закладу вищої освіти чи зміни (доповнення) до нього;

2) заслуховує щороку звіт керівника закладу вищої освіти та оцінює його діяльність;

3) обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;

4) розглядає за обґрунтованим поданням наглядової або вченої ради закладу вищої освіти питання про дострокове припинення повноважень керівника закладу вищої освіти;

5) затверджує правила внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти і колективний договір;

6) розглядає інші питання діяльності закладу вищої освіти.

6. Органом громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) є збори (конференція) трудового колективу навчально-наукового інституту (факультету), включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у закладі вищої освіти.

7. Порядок скликання органу громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) та його діяльності визначається статутом закладу вищої освіти.

8. В органі громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії працівників навчально-наукового інституту (факультету) та виборні представники з числа осіб, які навчаються у навчально-науковому інституті (на факультеті). При цьому не менш як 75 відсотків складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові та науково-педагогічні працівники навчально-наукового інституту (факультету) і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

9. Збори (конференція) учасників освітнього процесу навчально-наукового інституту (факультету) скликаються не рідше одного разу на рік.

10. Орган громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету):

1) оцінює діяльність керівника навчально-наукового інституту (факультету);

2) затверджує річний звіт про діяльність навчально-наукового інституту (факультету);

3) подає керівнику закладу вищої освіти пропозиції щодо відкликання з посади керівника навчально-наукового інституту (факультету) з підстав, передбачених законодавством України, статутом закладу вищої освіти, укладеним з ним контрактом;

4) обирає виборних представників до вченої ради навчально-наукового інституту (факультету);

5) обирає делегатів до вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти.

Стаття 39. Органи громадського самоврядування закладів вищої освіти

1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа з числа осіб, які навчаються у закладі вищої освіти.

2. Порядок скликання і прийняття рішень вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом закладу вищої освіти.

3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування мають бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу закладу вищої освіти. При цьому не менш як 75 відсотків складу вищого колегіального органу громадського самоврядування повинні становити виборні представники з числа наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, які працюють у цьому закладі на постійній основі, та докторантів, до 10 відсотків – виборні представники з числа інших працівників закладу вищої освіти, аспірантів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, і не менш як 15 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти.

4. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше одного разу на рік.

5. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:

1) погоджує за поданням вченої ради закладу вищої освіти статут закладу вищої освіти чи зміни (доповнення) до нього;

2) щороку заслуховує звіт керівника закладу вищої освіти та оцінює його діяльність;

3) обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;

4) розглядає за обґрунтованим поданням вченої ради закладу вищої освіти питання про дострокове припинення повноважень керівника закладу вищої освіти;

5) затверджує правила внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти і колективний договір;

6) розглядає інші питання діяльності закладу вищої освіти.

6. Органом громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) є збори (конференція) трудового колективу навчально-наукового інституту (факультету), включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються в навчально-науковому інституті (на факультеті).

7. Порядок скликання органу громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) та його діяльності визначається статутом закладу вищої освіти.

8. В органі громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу навчально-наукового інституту (факультету).

При цьому не менш як 75 відсотків складу органу громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету)  повинні становити виборні представники  з числа наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, які працюють в навчально-науковому інституті (на факультеті) на постійній основі, та докторантів,  до 10 відсотків – виборні представники з числа інших працівників навчально-наукового інституту (факультету), аспірантів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, і не менш, як 15 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються органом студентського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету).

9. Збори (конференція) учасників освітнього процесу навчально-наукового інституту (факультету) скликаються не рідше одного разу на рік.

10. Орган громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету):

1) погоджує призначення керівника факультету (навчально-наукового інституту);

2) щороку заслуховує звіт керівника навчально-наукового інституту (факультету) та оцінює його діяльність;

3) подає керівнику закладу вищої освіти пропозиції щодо відкликання з посади керівника навчально-наукового інституту (факультету) з підстав, передбачених законодавством, статутом закладу вищої освіти, укладеним з ним контрактом;

4) обирає делегатів до вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти (крім виборних представників з числа осіб, які навчаються у закладі вищої освіти).

Стаття 40. Студентське самоврядування


1. У закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти.

Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного закладу вищої освіти. Усі студенти (курсанти), які навчаються у закладі вищої освіти, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні закладом вищої освіти. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).

  1. 2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:

1) добровільності, колегіальності, відкритості;

2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;

3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;

4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім закладів вищої духовної освіти).

4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, закладу вищої освіти. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки закладу вищої освіти студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів закладу вищої освіти.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо).

Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік. Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 відсотків студентів (курсантів) закладу вищої освіти.

Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.

З припиненням особою навчання у закладі вищої освіти припиняється її участь в органі студентського самоврядування у порядку, передбаченому положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

Орган студентського самоврядування може бути зареєстрований як громадська організація відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

5. Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлінні закладом вищої освіти у порядку, встановленому цим Законом та статутом закладу вищої освіти;

2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;

5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у закладі вищої освіти;

6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;

7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;

9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;

10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази закладу вищої освіти, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

12) мають право оголошувати акції протесту;

13) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

6. За погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про:

1) відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання;

2) переведення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

3) переведення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника закладу вищої освіти;

5) поселення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;

6) затвердження правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти в частині, що стосується осіб, які навчаються;

7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у закладі вищої освіти.

7. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), які:

1) ухвалюють положення про студентське самоврядування закладу вищої освіти, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування;

2) заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;

3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;

4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;

5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.

8. Адміністрація закладу вищої освіти не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.

9. Керівник закладу вищої освіти забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.

10. Фінансовою основою студентського самоврядування є:

1) кошти, визначені вченою радою закладу вищої освіти в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності;

2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

11. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.

Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.

Стаття 40. Студентське самоврядування

1. У закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних закладів освіти. Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту їх прав та інтересів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти.

2. Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного закладу вищої освіти, у тому числі неповнолітніх. Усі студенти (курсанти), які навчаються у закладі вищої освіти, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними до органів студентського самоврядування.

3. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні закладом вищої освіти. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються у порядку, визначеному цим Законом).]

4. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

Положення про студентське самоврядування закладу вищої освіти має встановлювати:

1) структуру органів студентського самоврядування, порядок і періодичність їх обрання та звітування, розподіл повноважень та порядок здійснення ними своєї діяльності;

2) повноваження органів студентського самоврядування щодо погодження рішень, визначених цим Законом, та порядок здійснення такого погодження;

3) порядок припинення повноважень студентів (курсантів), обраних до органів студентського самоврядування, в тому числі ініціювання та проведення голосування щодо їх відкликання;

 

 

4) порядок здійснення студентського самоврядування у структурних та відокремлених структурних підрозділах закладу вищої освіти;

5) порядок здійснення контролю за діяльністю та виборами до органів студентського самоврядування;

6) порядок проведення виборів представників студентів( курсантів) до вченої ради закладу вищої освіти, вчених рад навчально-наукових інститутів(факультетів), органів громадського самоврядування.

5. Органи студентського самоврядування діють на принципах:

1) добровільності, колегіальності, відкритості;

2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;

3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;

4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім закладів вищої духовної освіти).

5) академічної доброчесності.

6. Студентське самоврядування здійснюється на рівні закладу вищої освіти, навчально-наукових інститутів (факультетів), гуртожитків, відокремлених структурних підрозділів, та може здійснюватися на рівні інших структурних підрозділів закладів вищої освіти.

Систему органів студентського самоврядування на відповідному рівні складають: загальні збори (конференція) студентів (курсантів); виконавчий орган студентського самоврядування (студентська рада, студентський парламент, студентський сенат тощо); студентська виборча комісія; робочі та дорадчі органи студентського самоврядування; старости.

На рівні закладу вищої освіти також діє контрольно-ревізійний орган студентського самоврядування – контрольно-ревізійна комісія. До складу контрольно-ревізійної комісії не можуть входити керівники та члени виконавчих органів студентського самоврядування, студентських виборчих комісій.

Делегати на конференцію студентів (курсантів), керівники та члени виконавчих органів студентського самоврядування обираються студентами (курсантами) шляхом прямого таємного голосування на строк, визначений положенням про студентське самоврядування, який не може бути більшим за півтора роки.

Студенти (курсанти), обрані до складу  органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів(курсантів). Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 відсотків студентів (курсантів) закладу вищої освіти або відповідного структурного підрозділу.

Керівники органів студентського самоврядування та їх заступники не можуть перебувати на посаді більш як два строки.

Відрахування особи, обраної до складу органу студентського самоврядування, тягне за собою припинення її повноважень як керівника чи члена такого органу.

У разі поновлення на навчання або вступу для здобуття вищої освіти за наступним рівнем до цього ж закладу вищої освіти (набуття статусу студента(курсанта)) упродовж трьох  місяців з дня відрахування (але не пізніше строку проведення наступних виборів до відповідного органу студентського самоврядування), повноваження такої особи поновлюються у порядку, встановленому положенням про студентське самоврядування.

7. Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлінні закладом вищої освіти у порядку, встановленому цим Законом та статутом закладу вищої освіти;

2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;

5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у закладі вищої освіти;

6) делегують своїх представників до виконавчого, робочих, консультативно-дорадчих органів;

7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;

9) розпоряджаються наданими коштами та іншим майном;

10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази закладу вищої освіти, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

12) мають право оголошувати акції протесту;

13) мають право об’єднуватися у регіональні та всеукраїнські організації, діяльність яких не має політичного або релігійного спрямування;

14) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

8. За погодженням з відповідним органом студентського самоврядування приймаються рішення про:

1) відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання;

2) переведення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

3) переведення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

4) призначення заступника керівника закладу вищої освіти, заступника директора навчально-наукового інституту (заступника декана факультету), директора студмістечка, завідувачів (адміністраторів), комендантів гуртожитків;

5) поселення осіб, які навчаються у закладі вищої освіти, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;

6) затвердження правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти в частині, що стосується осіб, які навчаються;

7) затвердження положення про організацію освітнього процесу;

8) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у закладі вищої освіти.

Рішення з питань, передбачених цією частиною, не погоджене органом студентського самоврядування, не може бути прийняте, введене в дію, в тому числі шляхом видання відповідного наказу чи розпорядження.

9. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів) закладу вищої освіти, які:

1) затверджують положення про студентське самоврядування закладу вищої освіти;

2) заслуховують звіти виконавчих, робочих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;

3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;

4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;

5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за діяльністю, станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування;

6) формують студентські виборчі комісії з числа студентів (курсантів) для організації та проведення виборів до органів студентського самоврядування;

7) обирають представників студентів (курсантів) у вищому колегіальному органі громадського самоврядування, вченій раді закладу вищої освіти;

8) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

10. Адміністрація (посадові особи) закладу вищої освіти не мають права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.

Рішення органів студентського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції та доведені до адміністрації, не потребують затвердження, схвалення чи введення в дію керівником, іншими органами управління закладу вищої освіти.

11. Керівник закладу вищої освіти зобов’язаний забезпечити належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надати приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечити телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відвести місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.

12. Фінансовою основою студентського самоврядування є:

1) кошти в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності;

2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати
1 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

13. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів в порядку, встановленому вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти.

Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.

Стаття 41. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених


1. У закладах вищої освіти та їхніх структурних підрозділах діють наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, які є частиною системи громадського самоврядування відповідних закладів вищої освіти.

2. У роботі наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених беруть участь особи віком до 35 років (для докторантів - 40 років), які навчаються або працюють у закладі вищої освіти.

3. Наукове товариство студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють у закладі вищої освіти, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями.

4. У своїй діяльності наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.

5. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених діють на принципах:

1) свободи наукової творчості;

2) добровільності, колегіальності, відкритості;

3) рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.

6. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених:

1) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

2) проводять організаційні, наукові та освітні заходи;

3) популяризують наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до наукової роботи та інноваційної діяльності;

4) представляють інтереси студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених перед адміністрацією закладу вищої освіти та іншими організаціями з питань наукової роботи та розвитку академічної кар’єри;

5) сприяють підвищенню якості наукових досліджень;

6) сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;

7) сприяють розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва;

8) взаємодіють з Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами;

9) виконують інші функції, передбачені положеннями про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, цим та іншими законами України.

7. За погодженням з науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво закладу вищої освіти приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

8. Органи управління наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених формуються на демократичних засадах шляхом виборів. Структура наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених та організаційний механізм його діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти.

9. Адміністрація закладу вищої освіти не має права втручатися в діяльність наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статуту чи завдає шкоди інтересам закладу вищої освіти.

10. Керівник закладу вищої освіти всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

11. Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені вченою радою закладу вищої освіти.

Стаття 41. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів.

1. У закладах вищої освіти діють наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, які є частиною системи громадського самоврядування відповідних закладів освіти.

2. У роботі наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів  беруть участь особи, які здобувають освіту на початковому,  І та ІІ рівнях вищої освіти  у відповідному закладі вищої освіти.

3. Метою діяльності наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів  є сприяння науковому розвитку студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, забезпечення захисту їх прав та інтересів з питань дослідницької діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями.

4. У своїй діяльності наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів.

5. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів діють на засадах:

1) свободи наукової творчості;

2) добровільності, колегіальності, відкритості;

3) рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів;

4) взаємоповаги, наукової етики, академічної доброчесності.

6. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів:

1) приймають рішення, щодо організації своєї діяльності;

2) ініціюють, організовують та проводять організаційні, наукові та освітні заходи;

3) популяризують наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють обміну науковою інформацією та залученню осіб, які навчаються, до наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

4) спільно з органами студентського самоврядування представляють інтереси студентів перед адміністрацією закладу вищої освіти та іншими структурними підрозділами з питань наукової діяльності;

5) сприяють підвищенню якості наукових досліджень;

6) сприяють розвитку співробітництва між закладами вищої освіти та міжнародноїÂ  діяльності у сфері студентської науки;

7) беруть участь у висуненні кандидатур на отримання премій, стипендій та інших форм заохочення студентів, які беруть участь у науковій діяльності;

8) виконують інші функції, передбачені положеннями про  наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів та законодавством.

6. Органи управління наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів формуються на демократичних виборних засадах. Структура наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів та організаційний механізм його діяльності визначається  положенням, яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

7. Супровід діяльності діяльність наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів здійснює заступник керівника закладу вищої освіти з наукової (науково-педагогічної) роботи.

8. Керівник закладу вищої освіти всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

9. Вчена рада закладу вищої освіти  спільно з органами студентського самоврядування визначає обсяг коштів з бюджету закладу, який буде спрямовано на діяльність наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів.

Стаття відсутня

Стаття 41 -1. Рада молодих вчених

1. Для забезпечення прав та захисту інтересів аспірантів і молодих вчених у закладі вищої освіти, їх участі у громадському самоврядуванні навчального закладу створюється рада молодих учених, яка є частиною громадського самоврядування.

2. У роботі ради молодих вчених беруть участь аспіранти та молоді вчені віком до 35 років, які мають вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчені віком до 40 років, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються в докторантурі.

3. У своїй діяльності ради молодих учених керуються законодавством, статутом та положенням про раду молодих вчених закладу вищої освіти.

4. Ради молодих вчених діють на засадах:

1) свободи наукової творчості;

2) добровільності, колегіальності, відкритості;

3) рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності ради молодих учених;

4) взаємоповаги, наукової етики, академічної доброчесності.

5. Ради молодих вчених:

1) розробляють проект положення  про раду молодих вчених закладу вищої освіти

2) приймають рішення щодо організації своєї діяльності;

3) ініціюють, організовують та проводять організаційні, наукові та освітні заходи;

4) популяризують наукову діяльність серед молоді, в тому числі студентської, сприяють організації активноїÂ  наукової роботи та інноваційної діяльності;

5) представляють інтереси аспірантів, докторантів і молодих вчених у колегіальних органах управління та перед адміністрацією навчального закладу та іншими організаціями з питань докторської підготовки, наукової діяльності та розвитку академічної кар’єри;

6) сприяють підвищенню якості наукових досліджень;

7) сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;

8) сприяють розвитку співробітництва між закладами вищої освіти та міжнародноїÂ  діяльності у сфері науки;

9) взаємодіють з Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами і організаціями;

11) беруть участь у висуненні та розгляді кандидатур на отримання грантів, премій, стипендій та в інших формах заохочення молодих вчених;

12) беруть участь у підготовці управлінських рішень, які стосуються молодих вчених та ініціюють їх розгляд;

13) виконують інші функції, передбачені положенням про раду молодих вчених, та законодавством.

6. За погодженням з радою молодих учених керівництво закладу вищої освіти приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, із закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

7. Керівні органи ради молодих учених формуються на демократичних виборних засадах. Структура ради молодих учених та організаційний механізм її діяльності визначаються положенням про раду молодих учених, яке затверджується вченої радою закладу вищої освіти.

8. Адміністрація (посадові особи) закладу вищої освіти не має права втручатися в діяльність ради молодих учених.

9. Керівник закладу вищої освіти всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності ради молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

10. Вчена рада визначає обсяг коштів з бюджету закладу, які буде спрямовано на діяльність ради молодих вчених.

Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти


1. Кандидат на посаду керівника закладу вищої освіти повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь (для закладів вищої освіти мистецького спрямування - вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва) і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.

Кандидат на посаду керівника закладу державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.

Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки.

2. Не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади";

7) {Пункт 7 частини другої статті 42 втратив чинність, як такий, що не відповідає Конституції (є неконституційним) на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-р/2017 від 20.12.2017} голосувала за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування.

Керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

Брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право:

кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти;

представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;

виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти - до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) - не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.

Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.

З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.

Керівник закладу вищої освіти може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою), а також у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування, який його обрав на посаду з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої ради закладу вищої освіти. Рішення про відкликання керівника закладу вищої освіти приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти.

4. Засновник (засновники) новоутвореного закладу вищої освіти або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконувача обов’язків керівника закладу вищої освіти, але не більш як на шість місяців.

5. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника закладу вищої освіти та типова форма контракту з керівником державного закладу вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

6. Порядок призначення керівників закладів вищої духовної освіти регулюється їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти

 

1. Кандидат на посаду керівника закладу вищої освіти повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь (для закладів вищої освіти мистецького спрямування - вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва) і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. До зазначеного стажу може бути зарахований
(але не більше, ніж 5 років) стаж роботи на посадах, пов’язаних із здійсненням функцій управління та керівництва.

Кандидат на посаду керівника закладу державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.

Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки.

2. Не може бути допущена до участі у виборах та призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного, або пов’язаного з корупцією правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне, або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади";

7) яка не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоди на її проведення.

Не може бути допущена до участі у виборах особа, яка є членом наглядової ради цього закладу вищої освіти.

3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом двох тижнів з дня утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування.

4. Претенденти на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади керівника закладу вищої освіти одночасно з поданням документів для участі в конкурсі на посаду керівника закладу вищої освіти    подають засновнику (засновникам) або уповноваженому ними органу (особі)  та наглядовій раді свої проекти стратегіїÂ  розвитку закладу вищої освіти, які в обов’язковому порядку оприлюднюються на офіційному сайті закладу і підлягають публічному обговоренню перед виборами.

Керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

5. Брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право:

1) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють у цьому закладі вищої освіти за основним місцем роботи, а також докторанти закладу вищої освіти;

2) виборні представники з числа інших працівників, які працюють у цьому закладі вищої освіти за основним місцем роботи і обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;

3) виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів у порядку, встановленому положенням про студентське самоврядування;

4) виборні представники з числа аспірантів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, які обираються аспірантами, асистентами-стажистами, інтернами, лікарями-резидентами, відповідно, шляхом прямих таємних виборів.

При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та докторантів закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти - до 10 відсотків, а загальна кількість виборних представників з числа студентів (курсантів), аспірантів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів (пропорційно до їх кількості) – не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.

6. Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.

З особою (кандидатурою), яка набрала не менше двох третин голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років.

У разі відсутності кандидата, який набрав  не менше двох третин  голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, наглядова рада у двотижневий термін з дня виборів надає засновнику (засновникам), або уповноваженому ним органу (особі) обґрунтовану пропозицію укласти контракт з одним з кандидатів, який набрав не менше 25 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, або оголосити вибори такими, що не відбулися.

З особою, обраною (рекомендованою) на посаду керівника закладу вищої освіти, контракт  укладається після проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком у строк не пізніше десяти днів після завершення такої перевірки.

7. Керівник закладу вищої освіти може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) за поданням наглядової ради або вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством, за порушення статуту закладу вищої освіти та/або умов контракту.

Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти більшістю складу вченої ради закладу вищої освіти.

Рішення про відкликання керівника закладу вищої освіти приймається, якщо його підтримали не менше ніж як дві третини складу наглядової ради або більшістю голосів членів вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти.

8. У визначених законодавством випадках засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) закладу вищої освіти за поданням наглядової ради  може призначити за строковим трудовим договором виконувача обов’язків керівника закладу вищої освіти з метою здійснення заходів антикризового менеджменту, але не більше як на два роки. Особа, яка виконувала обов’язки керівника закладу освіти з метою здійснення заходів антикризового менеджменту може бути призначена на посаду керівника закладу вищої освіти за результатами  наступних чергових виборів виключно у випадку набрання нею не менше двох третин голосів за результатами виборів.

Порядок  застосування заходів антикризового менеджменту у закладах вищої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Засновник (засновники) новоутвореного закладу вищої освіти або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) за строковим трудовим договором виконувача обов’язків керівника закладу вищої освіти, але не більш як на один рік.

10. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника закладу вищої освіти та типова форма контракту з керівником державного закладу вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

11. Порядок призначення керівників закладів вищої духовної освіти регулюється їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

12. Дія цієї статті не поширюється на призначення та звільнення з військової посади керівника вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання).

Стаття 43. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності

1. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти більшістю голосів від її складу з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту). Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.

Керівник закладу вищої освіти призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років та укладає з ним відповідний контракт. Керівник закладу вищої освіти має право обґрунтовано відмовити у призначенні на посаду та укладенні контракту. Вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти має право двома третинами голосів від свого складу підтвердити попереднє рішення, після чого керівник закладу вищої освіти зобов’язаний протягом 10 робочих днів призначити відповідну особу на посаду та укласти з нею відповідний контракт.

Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником закладу вищої освіти за поданням вченої ради закладу вищої освіти або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту закладу вищої освіти, умов контракту.

Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).

3. Керівник закладу вищої освіти, в якому утворено новий факультет (навчально-науковий інститут), призначає виконувача обов’язків керівника цього факультету (навчально-наукового інституту) на строк до проведення виборів керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш як на три місяці.

4. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії закладу вищої освіти або коледжу, що є структурними підрозділами закладу вищої освіти, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею.

5. Одна і та сама особа не може бути керівником факультету (навчально-наукового інституту), коледжу, філії відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки.

Стаття 43. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти

1. Керівник закладу вищої освіти за погодженням з органом громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) на строк до п’яти років та укладає з ним контракт.

Інші питання щодо порядку призначення керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.

Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником закладу вищої освіти за поданням вченої ради закладу вищої освіти або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, статутом закладу вищої освіти, умовами  контракту.

Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).

Інші питання щодо порядку звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.

3. Призначення та звільнення з посади керівника філії закладу вищої освіти або коледжу, що є структурними підрозділами закладу вищої освіти, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею для керівника факультету (навчально-наукового інституту).

4. Одна і та сама особа не може бути керівником факультету (навчально-наукового інституту), коледжу, філії відповідного закладу вищої освіти більше як десять років.

Стаття 55. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти та порядок їх заміщення

 

1. Основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є:

2) заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;

6) завідувач (начальник) кафедри;

Стаття 55. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти та порядок їх заміщення

 

1. Основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є:

2) заступник керівника (проректор, віце-президент, фінансовий директор, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;

6) завідувач (начальник, заступник начальника) кафедри;

Стаття 78. Громадський контроль у сфері вищої освіти

 

1. Громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства та окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, громадських організацій отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.

Абзац відсутній

2. Громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості.

Стаття 78. Громадський контроль у сфері вищої освіти

 

1. Громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства та окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, громадських організацій отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.

Представники зареєстрованих у встановленому порядку громадських об’єднань, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти, у разі звернення, мають право громадського контролю за дотриманням процедур обрання керівника закладу вищої освіти на всіх етапах проведення виборів.

2. Громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості.


Як часто ви відвідуєте нас?